Межові (перехідні) стани періоду новонароджених:

| 05.12.2019

Зазначені вище особливості функціональної активності найважливіших органів і систем організму дитини в період новонародженості обумовлюють особливості пристосування дитини до навколишнього середовища в перші дні її життя. Тому в період новонародженості виникають стани, які відображають процеси адаптації до нових умов житія і називаються фізіологічними.


До фізіологічних реакцій процесу адаптації належать:
– встановлення легеневого дихання та позаутробного кровообігу;
– початок функціонування травної системи;
– зміна морфологічних і фізико-хімічних особливостей крові;
– підвищення обміну речовин.


У процесі адаптації поряд із суто фізіологічними можуть виникати реакції, які стоять на межі з патологією (межові стани), або навіть патологічні. Контролюють зміни використовуючи УЗД дослідження новонароджених.


Межові (перехідні) стани найповніше відтворююсь зміни в організмі новонародженого, які пов’язані з пристосуванням до нових умов життя. Вони мають перехідний (транзиторний) характер.


Фізіологічна втрата початкової маси тіла спостерігається майже у всіх дітей у перші 3-4 дні життя. Максимальне зменшення маси тіла визначається на 3-й день життя дитини і становить у середньому 6-8% від початкової маси.

Фізіологічна втрата маси тіла обумовлена:
– великою екскреторною втратою води внаслідок випаровування через легені при диханні та через шкіру;
– відходженням меконію і сечі;
– висиханням пуповинного залишку.
Важливе значення мають також недостатнє надходження в органі їм води і відносне голодування дитини.


Відновлення маси тіла при народженні після її фізіологічної втрати відбувається у 50-70% новонароджених до 6-7-їдоби життя (“ідеальний тип”, або гни Бюдена), у 50-30% дітей – до 10-14-ї доби (“уповільнений тип”, або тип Пісса). Більш швидкому відновленню початкової маси тіла сприяють ранне прикладання до грудей, оптимальний тепловий режим, своєчасна профілактика гіпогалактії у матері.

Транзиторні зміни теплового балансу. Новонароджена дитина легко перегрівається і також легко переохолоджується: це пов’язано насамперед із тим, що процеси терморегуляції в неї мають деякі особливості;
– підвищена тепловіддача шляхом конвекції, випромінювання і випаровування;
– більш висока тепловіддача відносно теплопродукції;
– знижена здатність підвищувати теплопродукцію при охолодженні;
– дуже низька здатність регулювати тепловіддачу при перегріванні;
– нездатність долати лихоманку.


Транзиторна гіпотермія виникає в перші 90 хвилин після народження і досягає мінімальних величин 35,0°-35,8°С через 30-60 хвилин. Це зумовлено тим, що температура навколишнього середовища під час народження дитини менша на 12-15 С⁰. Протягом наступних 12 годин температура тіла підвищується (встановлюється гомотермія).


З метою профілактики гіпотермії температура в пологовому залі підтримується не нижче 25-26°С. Відразу після народження дитину поміщають на сповивальний стіл під штучне джерело тепла.
Транзиторна гіпертермія виникає, як правило, на 3-5-й день життя. Температура тіла може підвищуватися до 38,5-39,5°С і більше. В дитини відзначається спрага, сухість слизових оболонок, неспокій. Часто транзиторна гіпертермія виникає в дітей, які мають втрату початкової маси тіла більше 10%.
У генезі транзиторної гіпертермії певну роль відіграє зневоднення організму, а також реакція на токсини кишкової флори при первинному заселенні кишок бактеріальною флорою.


Трансформація мікрофлори кишечника виникає внаслідок заселення стерильного організму новонародженого різноманітною мікрофлорою і зумовлює певною мірою фізіологічну нестійкість випорожнень новонароджених. Розлад випорожнень (транзиторний) спостерігається практично в усіх новонароджених на 1-5-у добу життя.